Як багато не сказано мамі Найщиріших і ніжних слів. А тепер безконечність печалі Оселилася серед біль-снів. Все здається, що мама десь вийшла: До сусідки, а може - по хліб. У вікно стука мамина вишня: Не чекай - занесло снігом слід.
ID: 181827 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 05.04.2010 08:04:58 © дата внесення змiн: 15.05.2014 12:36:16 автор: Радченко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie