Бачив я минуле у твоїх очах,
Ти несла Амура з луком на руках.
Він казав: “У мене стріли гострі є,
І гранітне серце ця стріла проб’є.
Покажи очима, покажи де він,
Прибіжить до тебе через п’ять хвилин.”
Вмить стріла злетіла, влучила у ціль,
І пробила серце зовсім без зусиль.
У лікарні лікар пульс чомусь шукав,
“Б’ється! Знов не б’ється!” – голосно кричав.
Білим коридором я від нього йшов,
Ти тоді сказала: “Йди до мене знов... ”
Знову серце б’ється, б’ється як колись,
Ти на темні шрами тільки не дивись.