Роки минають в такті позачасся,
Шукає щастя знищений поет
У світі, де вжираються всі ласо,
Де олігархи замовляють знов концерт.
Де всі воюють тихо за кріселка,
Де ті спецслужби нам інтрижоньки плетуть,
Де ділять дико зморену земельку,
Де бджоли мертві знову не гудуть.
Де молодь поспивалася від горя,
Де ширку й кокс повсюди продають,
Де бідні у житті тім не побачать моря,
Де журналістів і студентів далі б'ють.
Де бомби підкладають терористи,
Із смертю граються, немов у квач,
Де промишляють геніальні аферисти,
Де чути крики, скрегіт, дикий плач.
Усе, мов буфонада, що жує іриску,
Усіх абсурд і бутафорія з'їда.
Та підведи, людино, скрізь логічну риску -
Невже посмерті ти залишишся жива?!
Тобі ще треба повернутись із астралу,
Оглянути все збоку, зважити цей світ.
Ніщо не істинне, не пахне ідеалом -
Самі ми творимо новий політ.
Тому ти зважся, визнай всі провини,
Бо є недовге в кожного життя
І це далеко, знай же, не новина -
Іди нарешті шляхом каяття!
18.11.2010 року Львів
Відчувається прогрес, очевидно, вплив сайту: більше вправності і впевненості.Проте, над технікою ще слід попрацювати. І "по смерті" - окремо, вузагалі, в укр. мові практикується слово "після" а не "по".І ще моя щира дружня порада: уникати таких словосполучень, як тоді ТИ. Краще звучатиме "тоді-то". Бажаю успіхів!!З Вашою наполегливістю вони не забаряться
jaryj відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за конструктивну критику. Вираз "по смерті" взагалі-то вживається не так вже й рідко. В даному випадку вжито спеціально для надання цим словам значимості. Решта - не заперечую.
а взагалі - варто задуматись... 
"моодь"))))))))
