за мить роки ці пролетіли.
і так життя все пробіжить.
за цей час ми всі зуміли
змужніти. вирости. дружить.
спочатку важко було дуже,
та від цього кров кипить,
адже нікому не байдуже
з якою ціллю далі жить.
дітьми були ми ще малими,
коли на перший курс прийшли,
тоді всі дні для нас страшними,
незрозумілими були.
і до присяги все злилося:
розводи, берци, стройова,
та всім прийняти це вдалося,
бо вибір це на все життя.
всіляке у житті буває,
і в нас траплялося усе, -
в казармі кожного спіткає
щось радісне і щось гірке.
брехать не буду: сміх і сльози,
і сварки іноді були.
та сказати кожен зможе:
життєву силу тут знайшли.
а другий курс... чудові згадки.
вже волі трохи здобули,
і з лекцій почали тікати -
щасливі то часи були.
так швидко роки пролетіли,
уже на третім курсі ми,
світогляд трішечки змінили,
відчули, що знання зросли.
та й подорослішали трохи.
і пару дехто тут знайшов.
і маєм вже, нарешті, змогу
єдину тут знайти любов.
та час летить, немов на крилах.
і вже останній рік у нас.
і десь взялась незнана сила
забути біль старих образ.
усе пригадується зараз:
падіння, злети, щастя, крах.
та це уже забута справа,
бо мудрість світиться в очах.
думки серйозні, бо майбутнє -
це лиш творіння наших рук.
і не забудем незабутнє.
відчуєм смуток від розлук.
за мить роки ці пролетіли.
і так життя все пробіжить.
за цей час ми всі зуміли
Змужніти. Вирости. Дружить...
