І коли ти довіряєш людині
Віддаєш їй усю своє душу
І здається біль ніхто теюе не розуміє так як та сама "рідна душа"
І так боляче
Боляче коли вони зникають з твого світу
Боляче,коли вони поступово немов мозаїку відкривають шлях до твоєї душі
І в момент найбільшої довіри ідуть
Ідуть залишивши велитенську дирку в і без того знищеній душі
Ідуть із впевненими і гордими очима
Ідуть,щоб розповісти усім про тебе справжню
Ідуть,щоб сміятися з твоїх почуттів
І після цього вони питають чому я не довіряю людям
Нікому!
Нікому не довіряю!
Усі зрадники
Ніхто ніколи не був щирим зі мною!
усе награно!
Щоб посміятися!
щоб довести мені вкотре яка я непотрібна цьому світу
Щоб показати як мене тут усі ненавидять і принижують
Ненавиджу
Ненавиджу людей яким я довіряю
Боляче.Тільки вони роблять так боляче як ніхто інший
Зникають
Зникають навіть не пояснивши
Зрозуміла.мене ніхто ніколи не потребував
і місяць і зорі і всі бездомні тварини і люди
Це просто тупий розіграш зі мною
Усе!Ви більше ніколи не будете гратися лялькою
Немає
І не буде!
Забудьте за мене!
Ненавиджу людей
Ненавиджу себе
Такі наївні надії
Такі чисті слова-фальш
Фальш оточує мене повсюди і завжди!
Більше не буде!
нічого не буде!
мене не буде!
і я не попрощаюся
не залишу нічого після себе
Хіба що погляд
Озеро-воно збереже мій погляд ненависті
Озеро
Навіть воно мене боїться
але озеро мене переможить,знищить
І усі будуть щасливі
Ус радітимуть
Радійте.А я навіть не попрощаюся
Озеро.
Тільки туди!
