Сурміть мої нерви, рвіть душу, волайте…
Чому ж це не чують не бачать усі,
Що ми задебілені кожен на сайті,
Що очі запльовані в «божій росі».
Той висвітлив квіти, той длубає в носі,
Той патрає душу і шмарклі жує…
А нас роздягають, ми голі, ми босі…
Хто вже ми сьогодні і ким ми не є?
Запроданці віри, дурні яничари,
Безликі і сірі в кошарі своїй,
Забиті вовками у щільні отари
Нас ріжуть потроху на передовій.
Прокиньтесь поети, Ви ж голос народу,
Ви нації дух, ви її солов’ї.
Душіть своїм словом вовчачу породу,
За вами Вкраїна і доля її.
ID: 272320 автор: Goran
Виніс вирок всім Горан:
Задебілені поети.
В носі длубати лиш вам,
Шмарклі жуйте, як конфети.
Збожеволіли усі:
Пишуть віршики про квіти,
Про красу, що на землі,
Про кохання, осінь, літо...
Душу патраємо вщент,
Бо дурні, як яничари
І безликі, бо тепер
Живемо чомусь в кошарі.
Загнані вовками в кут,
Ми спимо і дні, і ночі.
Ріжуть нас. А хто ми тут?
Заплювали наші очі.
Та невже, коли в вірші
Солов"їна лине пісня,
Означає те, що ми
На коліна впали низько
І забули всі: хто ми
І в якій живем країні?
Ой, Горан, навіщо Ви
Пишите, що ми дебільні?
В серці почуття живуть,
Біль за долю України.
Розумієм - в бублик гнуть,
Та не зломлять наші спини.
Кожен, хто на сайт прийшов,
Не запроданець, повірте.
А про квіти й про любов
Пишуть всі поети світу.
Гарний заклик і відповідь в тему, та не паліть з гармат по горобцях. Да дійсно не завжди ми змальовуем наше життя в дійсності так як почуття виникають від навколишній дійсності і формують нашу залежність...
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володимире, горобець шустрий і злий попався, а гармати не було: так, емоції.
Горан хоче свободи! волі! але вимагає цього від соціуму -- там таких принад не є. Горан не знає, що поневолити поета, як і людину, неможливо, якщо вона вільна всередині себе. Кликати людей "обух сталити" та ще й обсварюючи їх за неповороткість, за те, що не біжать лоби під молоти підставляти, -- треба знати, чим і проти кого той обух в результаті повернеться. Жодна з революцій, яких чимало зазнала історія людства, не принесла народу, жодному, ні волі, ні кращого життя. Тільки ріки крові і траншеї трупів. Завжди в результаті до влади приходили "інші сволочі". Озлобленість Горана зрозуміти можна, це відчай. То й вибачимо йому. Вистоять сильні духом. А свобода духу -- дорожча за все. І вихід зовсім не там, куди вказує Горан, але це дуже довга розмова.
Ви йому спокійно відповідаєте і це єдино правильна реакція.
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
