Лиш декілька листків у списку теплім вересневім,
А так – пожовклий Жовтень багряний на дворі.
Вже грає Осінь всю октаву, спійманих у невід
Думок людських і листя, народжених в горі…
***********************************
Видно кроки, впевнену ходу,
Твердо Осінь тупотить землею,
Так вже пише в Сонячнім роду –
Люди сумно згадують про Лелю*.
Жовтий місяць вигляда з ріки,
Їй вже листя верба дарувала
І Русалка ковдру із ряски
Й очеретів ніжних зготувала.
Ще підскочить Цельсій до гори,
Баба літо жовтяве принесе,
Чудна Мавка визиркне з верби,
Звіє тепло вітер Перелесник**.
Лиш попросять забиратись геть
Падолиста стражі невблаганні.
І завіє вітру круговерть
Розфарбовані листки востаннє.
29.09. 20.40.
* Леля – у давньоукраїнській міфології богиня весни;
** Перелесник –там же, теплий вітер.
