Мав я вірного друга в дитинстві
І гадав, що той час не мине.
Та минулися роки барвисті
І мій друг просто зрадив мене.
Але ми відхилились від теми,
І не в бідах і прикрощах суть –
Сніг упав на мої хризантеми,
Але ще хризантеми цвітуть!
Я кохав, як наївний хлопчисько.
У руках тримав сонце ясне.
Небо сяяло так урочисто!
Та вона залишила мене.
Але ми відхилились від теми,
І не в бідах і прикрощах суть –
Сніг упав на мої хризантеми,
Але ще хризантеми цвітуть!
Я не був ледацюга й нероба,
До схід сонця ходив по ріллі.
Та підкралась підступна хвороба
І нагнула мене до землі.
Але ми відхилились від теми,
І не в бідах і прикрощах суть –
Сніг упав на мої хризантеми,
Але ще хризантеми цвітуть!
Я не кинув себе на поталу –
Посадив хризантеми в саду.
Але поки вони розцвітали –
Білий сніг вже кругом на виду.
Але ми відхилились від теми,
І не в бідах і прикрощах суть –
Сніг упав на мої хризантеми,
Але ще хризантеми цвітуть!
1993 р.
