Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПРИРОДА КОХАННЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник, 09.12.2011 - 20:36
Валю, я Вам щиро дякую... бо насправді ніколи ще... не писала таким стилем... Але так - воно якось не стримує і дійсно несе кудись неспинно... І Ви праві - дійсно несвідомо...Виставлю завтра... Ще раз дякую Вам щиро... Леся Геник, 09.12.2011 - 20:11
Вийшло щось таке...З Вашого дозволу...*** Глибиною на висоту… Помахом крил У незнане пізнання Незнаного, Стертого Богом Зізнання Чи пізнань – Прохань непізнаного? Поміж пір’ям Холодних думок… До легень! До життя осередку! Всім єством Розбиваючи тінь… Роздирати на клапті Ідею! Відбиватися нею од стін Невідомого - Того безмежжя, Тої вузькості Першого болю! Глибиною летіти між хмар У пізнанні Боротись за волю! (9.12.11) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
стихійно... і цікаво... це -- потік свідомості... а то й підсвідомості... тут є потаємний підтекст... ставте його, як повноцінний вірш -- реакція, думаю, буде бурхливою! я перша Вас вітаю з народженням цього твору...
Леся Геник, 09.12.2011 - 18:59
Слів нема... Глибиною - на висоту! Помахом крил - у незнане пізнання незнаного....
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ваш комент -- початок якогось неусвідомленого ще, але відчутного вже великого твору...Глибиною - на висоту! Помахом крил - у незнане пізнання незнаного.... бачите?.. МОЖЕ, ВИРІШИТЕ ПРОДОВЖИТИ... геніально з першого рядочка! дякую за спонтанну творчість Вашу... це -- підсвідомість Поета... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Віктусю... радію, що Ви розумієте мене так глибоко...
Тамара Шкіндер, 08.12.2011 - 20:57
Дуже сподобалося! Особливо вразило:хочешметелика зберегти? відпусти… Кілька всього лиш слів... а скільки в них закладено!!!! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
відома ж така мудрість, що ми залишаємо собі лишень те, що віддаємо іншим... мабуть, йдеться про радість, з якою віддаємо, от вона й залишається нашою власністю, а речі... вони належать самі собі... можемо ними тільки користуватися... на жаль, у нашому світі люди найчастіше КОРИСТУЮТЬСЯ одне одним (чи намагаються так чинити), як речами... і плачуть всі, і ридають за втраченим коханням... що ж робити -- речі ламаються час од часу і доводиться з ними розставатися, якими зручними і звичними в побуті вони не були б... а любов -- то дещо в іншому вимірі... рОзрізі, на іншому плані буття...отака філософія... дякую, пані Тамарочко, за візит, радію, що Ви мене розумієте глибше, чим "метелик на поверхні"... Окрилена, 07.12.2011 - 18:02
всього лишсвобода волі Двох Особистостей у безкінечній взаємній Співтворчості. Варш вірш ЧУДО! Простір , в якому так невагомолегко! Пані Валю, Ви психолог від Бога Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
маю таку схильність... а що вже досвіду... може й на жаль... найщиріше дякую Вам за слова окрилюючі Ваші це найдостойніша винагорода поету -- визнання побратимом-поетом... Наталя Данилюк, 07.12.2011 - 14:54
Вийшло прекрасно-якраз у Вашому(любому і звичному мені )стилі-високому,поетичному!Тут вмістилося все,що треба було донести до читача,вся Ваша життєва філософія про свободу особистості-глибока і вільна від усіх стереотипів людських.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, любий Одуванчику, ВЗАЄМНУ свободу двох особистостей, така необхідна умова для кохання між Жінкою і Чоловіком... але особистість -- дуже зараз рідкісне явище... у нас тут, на сайті, є особистості, бо Поет -- це якраз і є той, хто не задушив у собі індивідуальність, не дозволив соціуму, його агресивним законам і умовностям підступним, задушити в собі "Істинне Я"... нам пощастило... ми не відмовилися від себе... тому ми й справді -- однієї крові...
Наталя Данилюк, 07.12.2011 - 14:30
Прекрасно як,глибоко,мудро,душевно!.. навіть речами власними, не володіємо до кінця. бо й вони належать не нам, а підвладні законам речовИнного світу… любов Чоловіка і Жінки, КОХАННЯ – закони його природи доступні і геніально прості: всього лиш свобода волі Двох Особистостей у безкінечній взаємній Співтворчості. - Не кожному дано пізнати цю велику мудру істину...Людина завжди прагне влади над чимось,або над кимось...Навіть об'єкт свого обожнювання вона прагне привласнити і зробити недоступним для інших... Філософський Ваш роздум,така глибина почуттів у ньому і такий високий політ думок!.. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любий мій Одуванчику, радію кожному Вашому слову щирому і красивому. Вдячна за глибину розуміння... це потверджує, що ми з Вами, як кіплінгівські герої, однієї крові збиралася написати великий труд під такою назвою, а воно, бачите, як вискочило... та нічого, видно буде, як там далі справи підуть... гарно підуть, думаю... до речі, янгол Ваш білий і сяючий відкрився сьогодні... дякую... Володимир Шевчук, 07.12.2011 - 14:10
Великий Ви психолог, Валю, гуманіст із величезним серцем надихнули Ви мене. Я давно вже тут не писав, але до вечора щось обов"язково спробую. Візьму щось від Вас... як син бере від матері Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я впевнена, що Ви не тільки спробуєте, а ЗРОБИТЕ задумане, бо прийшло, отже, пора... а з приводу намірів узяти "щось від мене" -- тільки радітиму... і ще одне -- синівсько-материнська тема -- ви маєте на увазі ЄДИНОКРОВСТВО творче наше?
Андрій Чернівець, 07.12.2011 - 12:50
пригадався один мій знайомий, який за випадково роздавленого мураху зламав односельцю щелепу. а хамство і цинізм потрібно ще в колисці відбивати.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
відбивати -- ні... бо результат буде протилежний... пояснювати з колиски, привчати до співпереживання, співчуття до всього живого, і не живого також... бо коли щось живе не так, як ми -- це ще не означає, що воно НЕЖИВЕ в принципі...а знайомий ваш так рішуче діяв, бо, мабуть, мав на такий спосіб "пояснення" підстави... інколи й такі вчинки виправдані, бо добро, як відомо, мусить бути й з кулаками... Дощ, 07.12.2011 - 12:45
Не дивлячись на метелика невагомокрилого, тут осмислено світоглядні основи буття... Вагомо!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так з бажання привласнити метелика все й починає руйнуватися... дитина не знає, що стиснувши такого красивого метелика в кулачку вона його не збереже, а втратить... знищить... ні собі, ні капусті (бо білі, як правило, капустянки...)і чим Вам, пане Дощ, метелик мій не прийшовся... це своєрідне введення в тему... ілюстрація для наглядності... дякую Вам за вагому думку Вашу... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
з радістю і взаємністю -- дякую Вам за промовисте враження Ваше, лаконічне і вагоме Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це також щодо "МИ"... дякую Вам за візит і за визначення... дуже хочеться поділитися результатами всежиттєвих досліджень... тим паче, що знайшла собі нарешті дуже шанованого мною однодумця... Вам рада завжди
|
|
|