У тихий вечір над рікою,
У час зорі
Заквилить чайка і журбою
Торкне землі.
Коса заплаче у покосі,
Зіб`є росу.
Трави,заквітчане волосся,
Сплете в косу.
Туман,що плив між берегами,
Впаде,мов пух.
Виходить з нього вечорами
Річковий Дух.
Готує скрипку до концерту
В траві цвіркун.
Торочать жаби щось уперто
Все кум,та кум.
Потрохи тане тихий вечір.
Надходить ніч.
Господарем,сосні на плечі,
Вмостився сич.
Останній промінець рожевий
Раптово зник.
Лише у хмарах день серпневий
Лишив язик.
Прекрасно ! 
