До Будинку відпочинку зібрався раз Петя.
Таємницю цю тримати велів у секреті.
Нехай думає дружина:у відрядженні Петро.
Аби вдома ненароком у них сварки не було.
Як прибув він вже на місце задовго до ночі,
То від кількості панянок розбіглися очі.
От де справжнє море щастя,жіночої ласки!
Буду я тут популярним ,ніби Коля Басков.
А який шикарний вибір:жіночки, дівчата!
Треба швидше на підмогу кума викликати.
К бісу пиво та рибалку!Нащо тут вони мені?
Проведу я ніби в казці дні веселі,чарівні.
Тільки як сказати куму,аби швидше мчав сюди?
Не дай Боже жінки взнають,не минути нам біди.
Напишу я,- дума Петя,-що справ тут багато,
Ще й начальство заставляє «новинки» читати.
Кум мій знає:до читання хисту я не маю.
Отже цю мою «шифровку» зразу ж розгадає.
Ще додам,що записався я в бібліотеку.
Тепер старанно вивчаю їхню картотеку.
Видання тут є московські,львівські,заграничні,
Палітурки в діамантах дуже симпатичні.
Жаль,такої картотеки в нас немає вдома.
Тут книжки такі цікаві,що знімають втому.
Я лечу в цю книгозбірню в будь-яку погоду,
Та так жадібно читаю,як ніколи зроду.
Накажу не брати з дому потерті журнали.
Бо тут все є,що нам треба,ще й в оригіналі.
Правда,можна прихопити парочку букетів,
Щоб прикрасити,як треба,цю бібліотеку.
Допишу іще два слова:-Швидше виїзджай!
Бо у нас отут роботи… непочатий край!
Гарно законспірувався Петро! 
Чудово! 
