Я бы упал осенним листом,
И нежно лег в твою ладонь,
Я бы почувствовал все сердцем,
Как тихо трепещется любовь.
Зимою стужной буду снегом
Ложиться на твое лицо,
И пусть согретый я теплом,
Уйти придётся всё равно.
Я бы снежинкой в небе стал,
Что бы к тебе всегда летать,
И где бы ты ни находилась,
Я буду вечно о тебе мечтать.
И даже буду для тебя морозом,
Чтоб ранним утром ты шагая
Почувствовала, что я то рядом,
И знала, что так далеки мы от мая.
Весною вместе со цветами
Проснусь я от любви твоей,
Но жаль, теперь она не с нами,
Поиздевались мы над ней.
Я буду нежным сном твоим,
Что бы дарить тебе улыбку
И буду я садовником твоим,
Глядеть как маргаритку.
Являясь с утренней зарею,
Я был бы капелькой росы,
И растворюсь я теплым утром
Туманом вчерашней суеты.
Я был бы в небе вольной птицей,
Но жаль, тех крыльев больше нет,
И чувствую что я не полноценный,
Как недопетой песни я куплет
Тайком касаясь твоих губ,
Я буду словно выше неба,
И может, буду я немного груб
Когда я попрошу ответа.
без посмішки цей вірш читати неможливо...Він настільки сповнений кохання, ніжності, якоїсь безмежної атмосфери Вашої душі...це один із Ваших найкращіх віршів, на мою думку.
І картина надзвичайна, я навіть зберігла )))
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а мені дивно і приємно чути такі слова, адже він даоекий від того, чого хотілося б, хоча в цему вірші дійсно були почуття, ніжність, тепло ... але це були мої одні з перших спроб викласти свої почуття на папір
Дякую заь вірші. Ще не встигла всі прочитати. Людина, яка пише такі рядки має право ходити з гордо піднятою головою.Я завжди кажу, що в нас гарна молодь. І я Вами пишаюся, своїм знайомством з людьми, що мають великі серця.
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а мені дивно і приємно чути такі слова, адже він даоекий від того, чого хотілося б, хоча в цему вірші дійсно були почуття, ніжність, тепло ... але це були мої одні з перших спроб викласти свої почуття на папір 
....ех 
