Якби хтось сьогодні ранком
кинув окрайок хліба вуличній кішці,
що до кісток обмокла від бруду,
байдужого, людського скупого погляду:» Мені і ще гірше» -
може на одну у місті нещасну сутність стало менше,
яку завтра чекає голодна смерть - чи порція отрути
Якби замість того щоб в черговий раз
сидіти одному у холодній квартирі, у якій стіни давно промокли
від сліз і розчарувань ,
і споглядати за тим як вітер у тюлі вплітає
маленькі фрагменти вічності,
оберемки твоїх думок і одкровень,
поки ти надієшся і вимальовуєш у своїй уяві
пастельне жагуче кохання,
що висмоктує із судин твоїх губ
ту ще зовсім юну ,ніжну м’якоть
кутатися від конвульсій горя - у грубе вовняне простирадло ,
аби зап’ястя твоїх рук зігрілись
від морозного подиху власної душі.
Якби замість того щоб чекати і надіятись,
Ти б рушила з місця ,
наче на хтось смикнув Тебе
за нитки як маріонетку,
щоб почалось театральне видовище
Ти загубила біль і зігріла свою мереживну душу
об лагідність цієї давно всіма забутої кішки.
Забрала її собі, і розділила з нею
намріяну палітру радощів і сподівань,
а взамін отримала відданість, і благословення за добру справу.
Якби замість того щоб багато розмірковувати над всіма бідами людства
Ти б хоча б спробувала
Поділитися з кимось
З нею
вона б була вдячною тобі
Вдячною до самого денця своєї котячої душі.
Ти просто спробуй!
Якби...Шкода,що багато людей замість того,щоб спробувати щось змінити у своєму житті на краще,ще більше заганяють себе в депресію...Дуже теплий,обнадійливий і чуттєвий твір.
Олеся Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
.... ..... вступ просто проймає до сліз....а далі так гарно описала, як людина "мучить" себе.... так тонко підмітила усе, навіть дрібниці.... для мене це ніби прозвучало як : "Хватіт скиглити, хочеш показати, яка ти тут бідна, нещасна...тобі так погано...піднімай світ зад ....і живи...радій....зроби щось дійсно толкове в житті.... і світ не залишиться в боргу ..."
Мені сподобалось як ти написала... дійсно...так сильно... з позитивним поглядом на життя...
....і ще одне...мені вступ так нагадав одну картинку....
Олеся Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Колю,у Тебе велике серце!!!А знаєш ця картинка твоя ,говорить кожному що ми у світі такі великі і могутні, маємо руки і ноги, голос і розум,і багато рокіів житя, і ми мусимо піклуватись про тих , хто менший,слабший за нас. Дякую. надіюсь колись хоч хтось так зробить.
..... вступ просто проймає до сліз....а далі так гарно описала, як людина "мучить" себе.... так тонко підмітила усе, навіть дрібниці.... для мене це ніби прозвучало як : "Хватіт скиглити, хочеш показати, яка ти тут бідна, нещасна...тобі так погано...піднімай світ зад ....і живи...радій....зроби щось дійсно толкове в житті.... і світ не залишиться в боргу ..."
