Дві долі завжди ходять у парі,
Як очі сині і очі карі,
Як біль розлуки і тінь кохання,
Як тихий шепіт і крик мовчання.
В білому доля – біла лебідка,
Як мед, солодка, спіла ягідка.
В чорному доля – траурна хустка,
Гірка, як напій з полинових пелюсток.
Біле і чорне, чорне і біле –
Як те, що болить і уже відболіле.
Біле надію в серце вселяє,
Чорне знає, що див не буває.
В білому доле, мені озовися,
В чорному – не залишай сліди.
Доленько у білому, вернися,
Доленько у чорному, іди.
