Хто я вжитті,яке призначення у ньому?
Я відчуваю більше щось і гордість відпустила в поле,
а заздрість, здача за мої гріхи.
Одну любов у серці тім,несу до поки не застигнуть ноги.
Я не філософ не мудрець,стою на обраній дорозі
Ти Повелитель і Митець, Душі моєї соловей.
І від мінора до мажора
Ти дерегент життя мирзького.
Гріховна постать я у задумі твоєму.
Для себе я секрет,невідкриття особи.
Я відчуваю силу Божества!
Прошу, проснися решту мозку!
Якби ж Ти знав,як реторично в Твої я вірю чудеса!