На сцені світлом викреслено коло.
Стілець скрипнув - ти сів доволі зручно.
У залі дим сигарний стелиться ледь кволо
Реальний алкоголь та квіти штучні.
В горлянці всі піски пустелі Гобі,
і ниють пальці вибиті об дурня.
Твоє волосся явно у жалобі,
ти ледь дожив ізранку до полудня.
На сцені світлом викреслено коло,
у залі кашель, зойки та сопіння.
Ти зарікавсь не грати вже ніколи
але без нот у тебе отупіння.
Підімкнено вже кабель до гітари.
Перегинається, тому рипить постійно.
Хтось гучно дихає, а хто і просто марить,
а ти сидиш і чешешся граційно.
Софіти знову гріють струни, виснуть
але учорта ліньки підтягати.
Припухлі очі в окулярах зблиснуть.
Ти розпочав на ноти полювати.
На сцені світлом викреслено коло,
ти роздаєш себе по всім кишеням.
На дворі зимно, геть собачий холод
та дощ стріляє по людських мішенях.
Йому казав старий із саксофоном:
"Блюз - це коли хорошому погано".
А ноти тягнуться до нього стиглим гроном...
Бути хорошим - досить непогано.