Чорний ворон в сірім небі
Отак іду я вкотре темним шляхом,
Вже ніч жене геть сутінковий світ.
Воронів чорна зграя зверхньо разом
Невтомно творять Долю – свій політ.
Чорний ворон в сірім небі,
Спересердя кряче там,
Не збагну його, далебі.
Не пройти надхмарних брам.
Підняти очі й руки над землею,
Та знаю, думка крила не додасть,
О, як знайти покрову теплу Лелі?
Не є гравець, не вгадую я масть.
Чорний ворон в сірім небі,
Спересердя кряче там,
Не збагну його, далебі.
Не пройти надхмарних брам.
Додолу погляд в сніг, калюжну воду,
А поміж бруду, чорний блиск взуття.
Там поспіх осягнути часу моду,
А тут згубивсь коловорот буття.
Чорний ворон в темнім небі,
Спересердя кряче там,
Не збагну його, далебі.
Не пройти надхмарних брам.
2012. 15.03.
давно не бачились. може у цю суботу?
