UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Sirko: я майже згас… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Надія Рубінська, 29.04.2013 - 20:05
Намагався згадати, але так й не згадав.Прикро! Бо раніше цей смак я точнісінько знав. Зараз в крові велика концентрація солі. Живе серце моє вона вже роз'їдає поволі. Не зігнусь і не здамся - запевняю я вас. Вогник віри й надії у мені ще не згас! Хочеться якось так: щоб була надія, щоб попереду було хоть яке-небудь світло!  Певно, в житті є щось і гарне.   Ваш вірш зачепив мене, щемно стало.     БАЖАЮ РОЗПРАВИТИ КРИЛА! ХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ!
Sirko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую)) радий що можу поділитися емоціями та ще й зачіпити своєю писаниною  та все в житті є, головне це помічати, а ще все залежить від настрою 
Sirko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
такі пишуть і пишуть... а ще тліють а потім спалахують
fire_maroder, 29.04.2013 - 17:09
прекрасно, але тип римування я б змінив. Ось як вийшло б:Намагаюсь згадати яке на смак життя, Відчуваю лиш присмак гіркоти і болі. Посмішка на обличчі, це все для вас, Вливаюсь в течію сірих мас поволі. Спогади... все зводиться до забуття. Сумно і дивно водночас, я майже згас... Який варіант вам більше довподоби? Sirko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую але власному стилю не зраджую, бо то вже буде не моє 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
