Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Відкрила навстіж вікно… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і було! Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, В’ячеславе!
Тетяна Луківська, 21.05.2013 - 17:49
Туди, де веселка, чомусь, ховає ключі від її щастя,====туди, Валюшо, туди нам би
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...так та, чомусь, до певного часу нам туди зась... Дякую, Танечко!
Салтан Николай, 05.05.2013 - 10:36
... чуттєво змалювали печаль та сум ... "А вона, підбита грозами, тягнеться у гору, до сонця, Туди, де веселка, чомусь, ховає ключі від її щастя," ... сильно Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...куди ж його діти, той сум, коли він за тобою назирці ходить... Дякую, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепло дякую, п. Дануто! Рада Вас бачити!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та й ми також є невід’ємною її частинкою... Дякую, Кошкіна!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...що є то є... Щиро дякую, Льорде!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і нікуди від них не дінешся, вони напосідають та діймають розум, господарюють у свідомості, стверджуючи, що замкнене коло саме по собі не зникає, допоки його не спробувати розірвати, поставивши чи крапку, що також є мало ймовірним, чи зробивши кінець початком кінця... Дякую, Вікторе!
Дядя Вова, 29.04.2013 - 00:22
Алича ти алича,ягодки з кислинкою,Під вікном стоїш одна, давишся сльозинкою! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Теплом їх треба обігріти та й підсолодити тими обіймами. Дякую, Володю!
Крилата (Любов Пікас), 28.04.2013 - 17:38
Розтривожили душу... Вірте! Вірте і дочекаєтесь того, про що мрієте!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, Люба, у душі завжди має залишатись місце для віри, бо без неї так холодно стає. Дякую!
Надія Рубінська, 28.04.2013 - 11:54
ВАЛЮШО, вірш наче про жінку-одиначку, яка не знайшла щастя у житті, не виконала свого призначення. ЧУДОВО! ===== ===== ==== ==== ГАРНО ВИМАЛЬОВАНО, СЮЖЕТНО. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Одинока алича, вигляд з мого вікна, ну, а далі, звичайно, переплет уяви з дійсністю та в певній мірі і відбиток власного внутрішнього стану. Дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Надійко! Сонячного тобі, гарного дня!
|
|
|