Сьогодні я вголос читала тебе,
Думала, геть ні про що.
У віддаль тікало усе,
Я ж не спиняла, аби там що.
Сліз не було як завжди,
Зник песимізм, слухала тихий романс.
Ти десь зникав, не шептала «зажди»
Впадала в незвичайний транс.
Завмираю, читаю слово-сплетіння.
З присмаком кави слова.
Ти сієш у мене насіння,
Назви якому нема…