Пливе туман прозорим шовком.
Парує річка,легко так.
Немов у казці все навколо.
Все оживає,гарно як.
Я,зачарований красою
Дивлюсь,не знаю що робить.
І бачу, що переді мною-
Казковий світ відкривсь на мить.
Все навкруги- неначе в самоцвітах.
Горить,іскриться,сяйвом виграє.
Немов би в небі з*явилася жар-птиця.
Я помиливсь,це сонечко встає.
І я встаю з шовкових трав,
Де тільки що лежав милуючись красою.
Я,щось чудове,неповторне ждав.
І сталося це чудо тут, зі мною.
Буяє навкруги давно весна.
А я, ось зараз цю красу пізнав.
Мене зачарувала дівчина одна.
І я її з весною покохав...