Запах лаванди в кімнаті, ноти лимона у чаї, відчай, тривога, невизначеність, шум за вікном і погані звички...
Кохатись всю ніч на підлозі,
ніби востаннє, наче в облозі.
Як на війні, боятися втрати,
руки зв'язати і міцно тримати.
Дивитись у вічі, дихати в плечі,
духи чоловічі. Вони тут доречні.
Змішались із запахом чаю,
ще подих і день вимикаю.
І ніч починаю. З тобою у ліжку.
Я буду мовчати, читатиму книжку.
Ти будеш дивитись на зорі на стелі,
Ти будеш хазяїном в нашій постелі.
Навколо літають великі мрії,
малі ж уже сплять, недозрілі.
Як яблука в кошик складаєш думки,
що впали додолу, лишивши гілки.
Вже все відцвіло, скоро будуть плоди,
і сливи, і вишні, і груші. І каплі води
стікають у тебе по тілу, по губах,
стікають нечутно. Я в тв́оїх руках.