Найгірше чути не те,
Що ти – не ти чи…
Ти в житті робила все не так.
Не заперечення ,
Не виклик, не образу,
Не вибух слів і крику,
Не гніву, не обрубки
Геть безглуздих фраз,
Емоцій дивних…
Не критику, не лайку,
Не вирок в вигляді
законного наказу…
Найгірше бачити не те,
Що зрадили тебе…
І Гетсиманський сад тремтить
І завмирає…
Людина, мабуть, все переживе…
Не пережити щось?
Такого не буває…
Найгірше навіть і не смерть…
Бо кажуть, смерть, -
то зустріч з Богом
Найгірше втратити серед людей себе…
Найгірше… втратити людей у собі…
Ми день за днем втрачаємо себе: По краплі витрачаєм на образи; Кидаємо пустопорожні фрази - Та ще й чекаєм милості з небес.
Отак весь час ми граємось в життя; І часто забуває маски зняти; І боїмось самі собі зізнатись - Що у душі вже майже пустота... :-/
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так-це правда , що чекаємо милості з небес, забуваючи подякувати за те, що маємо...
Найгірше втратити серед людей себе…
Найгірше… втратити людей у собі…-золоті слова. І болючі водночас, бо якраз в ціль... Чимало людей вже безповоротно втратили себе.
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00