Буду сидіти на лавці у парку, дивитись як Сонце ходить по колу
Дивитись на сиві дерева, коли листя помре і впаде із гілок до долу
Золотом зелень вчорашня стала, золото те зника під ногами
Я уже знаю його ціну, прикутий до дерев ланцюгами
Вітер із долу пил підіймає, жбурляє його в мої очі
Я буду тут жаркого дня, буду тут і прохолодної ночі
У світлі Місяця не помітно, щоб речі мінялись місцями
І прокинувшись зранку помітно, у колі життя все те саме
Буду сидіти на лавці у парку, слухати як спів пташок змагається з громом
Відтепер лавка у парку є моїм домом
