Засинай, моя красуне.
Моя журлива волошка.
Цей бісів день нарешті добіг до кінця,
І я не знаючи чим тебе розрадити, прошу лиш заснути.
Бо інших ліків я не знаю.
Бо це не лікується.
Це потрібно пережити.
Засинай, моя казкова дівчинко.
І я обіцяю — тебе більше нічого не буде боліти.
Я обіцяю тобі, що все відійде
і тобі стане краще.
Ти тільки засинай,
бо ніч не вміє приносити втіхи.
ніч приносить лиш відчай і знемогу.
Засинай, моя люба.
І все минеться.
Я не знаю коли,
Я не знаю настільки це виїсть тебе,
але все минеться.
вір мені.
Спи, моя хороша.
Моя найпестивіша і найчудесніша мріє.
Спи.
А я буду сидіти біля тебе і тримати за руку.
Тримати твою зранену віру
Лікувати її.
Спи, моя тремтлива зоре.
Твоє світло тьмяніє, але воно ніколи не згасне.
Ти ніколи не згаснеш.
Завтра буде новий день
І я не знаю буде він кращим чи гіршим,
але ти його приймеш таким, яким тобі його принесе доля.
Приймеш усе, що тобі зустрінеться
і станеш від цього сильнішою.
Але потрібно спати.
То ж спи, моя солодка.
І завтра тебе хтось покохає,
напевно.
