Залишуся, щоб знищити печаль,
Що країть серце у холодну днину.
Дощ грає сумом, як німий скрипаль,
Та музика ж несе свою світлину.
ЇЇ впущу, хай ллє за чаші край,
І сипле сміхом листя водоспадом,
Відкриюсь і скажу їм: налітай!
Губіть! Давіть! Засипте снів парадом!
Так... знищуйте оту стару печаль.
Витискуйте із кожної щілини,
Хай радість і любов знайдуть причал,
Зупинять ріст надалі й порожнину.
Такі рядки могла створити тільки сильна особистість, яку не змінюють обставини, а вона сама творить свою нотну гаму...Подумалось, що ідеально підходить під щоденну мантру! Замилувалась оксюмороном "німий скрипаль" - несподіваний образ!Браво!
Helen Birets відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надзвичайно вдячна за такий проникливий і теплий коментар, Мар"яно...і таке відчуття моєї особистості! Добре відчуваєте людей!.. Гарного та вдалого Вам дня!
Дякую! 
гарно, а печаль обов*язково зміниться на радість... 
Дякую! 
