Бери в полон, роби, що хочеш!
Життя навіть не шкода геть...
Чого стоїш? Та лиш морочиш?
Найкраще вже спасіння ─ смерть!!!
Бери! Пали! Розвіюй з вітром!
Тобі так просто не віддам
Все те, що стало моїм світом,
Краще себе тобі подам!..
Хай буду Я ─ остання жертва,
Кохання ліпше не чіпай!
Душа твоя давно вже мертва,
Життя з живих хоч не виймай!
Я трунок твій в тобі ж роздавлю...
(Не думай, що візьмеш оттак!)
На вічний спокій геть відправлю!
Відчуєш... свого ж трунку смак!
КАК ЗДОРОВО!ПРАВИЛЬНО,ЛУЧШАЯ ЗАЩИТА-НАПАДЕНИЕ!А ВООБЩЕ,ЖЕЛАНИЕ СТРАСТИ-ХУЖЕ САМОЙ СТРАСТИ!ЖИВЫМ-ЖИВОЕ!!!И ТУТ ТОЛЬКО С ДОВЕРИЕМ....ИЛИ НЕ НАДО ВОВСЕ-НАМУЧАЕТЕСЬ,ТАК НЕДОЛГО И ОБОИМ СГОРЕТЬ!!!!НО......ТЫСЯЧИ И ТЫСЯЧИ НО!!!!МОЙ ВОСТОРГ,АЛЕНУШКА!!!
Helen Birets відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо тебе за такое прочувствование, здесь, на самом деле был вызов самой смерти и ее сотоварищам... Когда любовь сильна, ей ничего не страшно, и идет она даже навстречу всем...Относительно доверия - прав!