Це рік промайнув, чи день?
Ну ось ти посміхався щойно,
Щастя-повітря наповняло легень
І кружляло, в жовтім листі літо.
Для мене то була щаслива пора.
Кохання окриляло неймовірно!
Я й незчулась, як прийшла зима
І стало на подив гірко.
Рік промайнув і знову вона,
Осінь, нагадає про літо
Те, що було не забудуть міста
Мої квіти, посуд і вікна.
Я то знаю, що все... і ніщо не вернуть!
Але забути тебе неможливо
А мріям моїм, мабуть,
Прийдеться обрізати крила...