Треба лиш повірити собі
Треба обрати шляхи
Щоб не топили дні –
До небес стежки.
Ми обираємо любов
Ми обираємо життя
Але воно знову
Горнутиме до себе сміття.
Який прекрасний день
І чиста місячна ніч
Для любовних пісень
І поцілунків без слів.
Криється в мені
Незрозумілі секрети
Що залишаться вві сні
І не спитаються «Де ти».
Злітаю я догори
На вершину блаженства
Та падаю туди,
Що зветься у нас пеклом.
Кружляють мрії душі
Без зайвих сновигань
Щоб ніхто не мовив: Прости,
Я тебе кохав.
