Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Що ж, не судилось… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую Вам і зі святом, з Днем закоханих! За взаємність почуттів!
Салтан Николай, 23.01.2014 - 11:03
По-особливому написаний цей вірш, є якась родзинка, яка чіпає за живе
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...можливо, розуміння ЛГ того, що вона, визначилась зі своїм вибором і цей вибір - кохання, яке залишається у її серці не дивлячись нінащо... Дякую, Миколо!
Фотиния, 22.01.2014 - 10:47
Тебе не кажется, Валюша, что твоя ЛГ спелась с моей Сольвейг? Миражи - опасная штука...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, в общем целом, так оно и есть... Спасибо за понимание, Светик!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що ж воно робити, коли життя вносить свої, незалежні від нашого бажання, корективи. Дякую, Іринко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І мені приємно, що вам сподобалось! Дякую, Сон-травичко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо, щиро дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Лано!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...дай то Бог... Дякую, Ліоліночко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...и теряешься тогда в догадках, что к чему и почему такое вот случается... Спасибо, Сергей!
Калиновий, 18.01.2014 - 07:48
Ти постій, постривай,не спіши догоняти трамвай. За тим інший прийде, загуркоче життя молоде. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ехе-хе...коли ж то воно було молоде...зараз би по полочках все чинно розкласти та й чекати у спокої, за чашечкою чаю при теплій розмові, коли сонечко піде на спочинок... Дякую!
Тетяна Луківська, 18.01.2014 - 01:24
:12Видно в долі є свій розрахунок: Комусь радість любові, комусь міражі. ====отак доля і побиває, найкрасивішим, найдорожчим... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і ти почуваєшся: то трепетною ланню, то загнаною душею у глухий кут... Дякую, Танечко!
Ірина Кохан, 17.01.2014 - 22:29
І міцне кохання,і крапельки печалі,і легка тінь відчаю... Гарний мікс почуттів,п.Валечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...словом...життя, де поряд ступають і вогонь, і вода... Дякую, Іринко!
|
|
|