Ніч яка темная, ніч,
Покинутих душ покровителька.
Ніч яка темная, ніч,
Безпритуллям голодним мучителька.
Ніч яка темная, ніч,
Душа вбивць, божевільних катів.
Ніч, яка темная, ніч.
Розрада для гнаних рабів.
Ніч яка темная, ніч.
Свої пазурі гострі розкинула.
Ніч яка темная, ніч,
Усю радість та світло поглинула.
Ніч яка темная, ніч,
Іду я стежиною битою.
Ніч яка темная, ніч,
З головою я йду непокритою.
Ніч яка темная, ніч,
Вітер кусає за п’яти,
Ніч яка темная, ніч,
Чимдуж змушує поспішати.
Ніч яка темная, ніч,
Шлях той, як змій, звивається.
Ніч яка темная, ніч,
Згаяний час не вертається.
Ніч яка темная, ніч,
Шукаю притулку путящого.
Ніч яка темная ніч,
Зустрічаю раба я незрячого.
Шанобливо до нього звертаюся,
Дороги додому, до світла, питаюся,
Бездоріжжям бо з шляху збиваюся.
У відповідь лунає мугикання,
Схоже на докір та хлипання.
В місячнім світлі гнітючім,
Намагаюсь вдивитись в обличчя,
Що носить відбиток життя.
Намагаюсь вдивитись в обличчя,
Чорне, зморшками зоране, наче рілля.
Немає чого і питатись,
Бо в дурня дорога одна,
Зашиє він собі рота,
Щоб легше було живоття,
Щоб інші блукали стежками,
Не знали шляху вороття.
Він думав, що щастя здобуде,
Ставши сліпим та німим,
До інших зовсім байдужим,
А згодом, жорстоким та злим.
Не знав він, що на долю жебрацьку
Себе він на віки прирік,
Голод та світом блукання
Його друзі тепера навік.
Він думав, якщо прогинатиметься,
Лицемірством займатиметься,
Брехню свою розпускатиме,
То відплати за це все не матиме.
Думав, якщо іншому вирити яму, збити людину з шляху,
Він зиск з цього матиме, свою поповнить казну.
А доля по-іншому розпорядилася,
Над ним жорстоко поглумилася,
Перетворивши його з панича,
На побитого, скаліченого,
Животіючого раба.
Й таких чи багато стоїть край тієї стежини розбитої,
Та вона веде не до них,
Бо ніч мине темная,
І шлях до світла буде видко усім.
Ніч яка темная, ніч,
Не чекаю від когось поради.
Ніч яка темная, ніч,
Сама буду шлях прокладати.
Ніч яка темная ніч,
Дам сама собі раду.
Ніч яка темная, ніч,
Аніж почую від дурня пораду.
Ніч яка темная, ніч,
Хай буде дурень німий,
Ніч яка темная, ніч,
Хай буде дурень сліпий,
Ніч яка темная ніч,
Не копатиме він мені яму,
Ніч яка темная, ніч,
Пройду повз і більш на нього не гляну.
ID:
477658
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 06.02.2014 21:18:08
© дата внесення змiн: 23.10.2015 14:53:19
автор: Ежен
Вкажіть причину вашої скарги
|
