Живемо на своїй землі,
Чи ми ледачі чи невдалі,
безладдя в місті і селі,
батьки чогось не досказали?
От певно не сказали Нам ,
Що хтось грабує нас щомиті,
Що правда лише у казках,
А воля й дух – в віках сповиті?
Що кров у нас не козаків,
З Холодним Яром не зрівнятись,
Лиш промінь волі зажеврів,
Чимдуж ідемо домовлятись?
Нас убивали, без причин,
І сотні літ користувались,
А ми корились всім і з тим,
Ідемо знову домовлятись.
Нарід вставав уже не раз,
Не раз ми волі домагались,
Та завжди юди зрадять нас,
Собі у користь домовлялись.
Хай кожен з них від Смерті сам,
Буде для себе відкуплятись,
Він собі чин ,а дулю нам,
Так ренегатам домовлятись.
Стою й молюся – поможи,
Нам у вождях не помилятись,
Ти заєш гідних - покажи,
Бо ці побігли домовлятись.
А.Круп
