В житті нема родасто тоді,
Коли від тебе відвернулися всі на землі,
Коли для всіх ти є найгірший
І навіть самий найдурніший.
Коли тебе ніхто не розуміє,
Не хоче чути твої слів.
І зда`ється їм,що ти ніхто
І,що в тебе є багато гріхів.
Їм я задаю питання-
Чому ви так до мене? І за що?
Можливо колись я ї провинилась
І тепер мучусь до кінця життя свого.
У відповідь велика тиша,
Довга ніжна і сумна.
І вона в оту хвилину
Забрала частинку мого життя.
Я не розумію,чому?
Що я їм такого зробила?
Я не вбила,не вкрала
І чужого не взяла.
Багато років розгадую
Я це питання,
Яке мені в серці залягло,
Але на душі ще не стало тепло.