«Якщо мені судилося померти,
то це не найгірша смерть…»
Богдан Сольчаник, загинув 20.02.2014р.
На межі пекельного вогню
Стали Сотні Самооборони,
Без вагань вступили у борню
Українських Соколів загони.
Кулі зупиняючи грудьми,
Гинучи від рук кривавих зграї,
Щоб життям могли втішатись ми
В світлому, оновленому краї.
Юнь повстала і немолоді,
Серце несучи на барикади,
За майбутнє світло у житті,
Супротив корупції і зради,
Щоб здолати, винищити вщерть
Банду межигірського шакала
З гаслом вічним: «Воля або смерть!»,
Щоб нова історія настала.
Та не всім судилося, на жаль,
В переможний день тріумфувати:
Піднялась «Небесна Сотня» вдаль
Спокій наш з Небес оберігати.
…Плачуть гори, сумно на морях
І степи в жалобі завмирають.
Ви назавжди лишитесь в серцях –
Віримо: Герої не вмирають!
24.02.14 День жалоби
=Олекса Бригас=
Ха! Я не попала на крайнього зліва. Мабуть, уже руки трусяться - старію! Вірш , справді, чудовий і за формою, і надчуттєвий і близький всім тим, хто українці не тільки за країною проживання, за змістом. Добре, що ви такий вихований і не накинулися на мене з палицею. Отже, насправді - Я ж в обране додала!
Salvador відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тому і не накинувся, мабуть. І, взагалі, доводити свою правоту (чи неправоту) палицею - не найкращий метод. Всі думки мають право на існування, а дискусія розставляє все на місця.
Дякую за такий розширений відгук!
Вони тепер, як наше сумління, і ми кожен вчинок маєм звіряти з ними. Вічна пам"ять героям! 
Ха! Я не попала на крайнього зліва. Мабуть, уже руки трусяться - старію! Вірш , справді, чудовий і за формою, і надчуттєвий і близький всім тим, хто українці не тільки за країною проживання, за змістом. Добре, що ви такий вихований і не накинулися на мене з палицею. Отже, насправді - 
Тому і не накинувся, мабуть. І, взагалі, доводити свою правоту (чи неправоту) палицею - не найкращий метод. Всі думки мають право на існування, а дискусія розставляє все на місця. 
