UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Стинай душа моя сльозами **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Віта. Радий, що Вам сподобалось.Дуже приємно.  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Любавушка, саме так. Треба лишень мати терпіння і силу духу витримати її напади, не втративши найголовнішого, власної душі.Дякую, друже.  
Михайло Гончар, 13.03.2014 - 10:31
Сергію,Ви,напевне,не зовсім вірно мене зрозуміли, в чому я звинувачую себе,бо не чітко висловив думку.Якби,не дай Боже, у Вашу хату увірвався скажений пес і накинувся на Вашу родину,то Ви боронилися б,чи стояли і думали про спасіння душі? Ніякої ненависті в мене немає - це почуття я не допускаю в своє серце.Я тільки за мир,але боюсь(підкреслюю - боюсь)що добром не кінчиться,бо ті,що все це розпочали менше всього турбуються спасінням своїх душ і не думають про кару Божу - не той контингент... 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Погоджуюсь з Вами, що це складне питання, як би я вчинив, коли б моїй сім"ї загрожувала небезпека. Складне тому, що я можу лишень припускати можливі дії, а що буде у реальності (не дай Бог), не можу знати.Та справа у тому, що кожна людина колись таки має зробити вибір, чи віра у Господа, чи віра у власні переконання. Бо Бог сказав - не вбий! (і не сказав, що можна вбивати заради захисту). Бог отець любив Сина свого, але допустив, що б Його розп"яли. Любов Божа більша за нашу любов до своїх близьких разом взяту, але Він не вбив катів, бо знав, що Син воскресне. Господь же сказав нам, що воскресить віруючих у Нього. То ж робіть висновкі самі. Я також, як і Ви, боюся, що може пролитися кров, тому і написав цей вірш з закликом до терпіння і пошуку мирного рішення. Пробачте, як що образив Вас своїми словами. Добре, що не має ненависті. Бо ненависть, це отрута, яка вбиває з середини.
MMS, 13.03.2014 - 00:25
вірш - у надривно-болючому тоні.. Гарно і дууже сумно..  але ВІРИМО в краще!!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Мар"яна, за розуміння. Так, будемо вірити.
Михайло Гончар, 12.03.2014 - 14:48
Скажена собака зазвичай не зупиняється."Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго,довго кров річками текла червоніла..." Думаю,що терпець урветься й знов загомонить...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, скажена собака не зупиняється, поки не урве кусінь, та урвавши вдавиться. І, коли на вас нападає скажений пес, правильним рішенням буде уникати його, а не кадатися у бійку. Бо борючись з скаженим, наражаетесь оскаженіти самі.Мій вірш, Михайло, це заклик до миру, до непролиття крові, хай би які обставини вимагали цього. Немає нічого найважливішого за спасіння душі, а душу можливо спасти лишень слідуючи заповідям Божим. І хай би як Ви не любили неньку, та Бога маєте любити більше за все. Бо написано: Хто возлюбит мать свою, либо отца своего более Меня, не достоин Меня. Ваш коментар засмучує мене, бо я відчуваю у ньому ненависть і бажання помсти. Тим дивнішим є те, що ви додали вірш у обране. Хоча звісно я дякую Вам за увагу і можливу підтримку. |
|
|
||||||||||||||||||||||
Амінь (на останні рядки, особливо)
