Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Кохання на барикадах - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна, 29.03.2016 - 22:34
Перекроївши невблаганний час,До скелі притуливши хвилі моря, Безлика доля поєднала нас. З якого дива? Чи з якого горя? Де чорний попіл на сивини ліг, Де полум’я нам очі виїдало, І кров червона окропила сніг – Не в тому місці зустріч дарувала… Не ті були поєднані світи, Твій – щоб майбутнє наше відстояти, А мій – кущем калини прорости На згарищі. Берізкою на ґратах… Троянди квітом - холод барикад І споришем – стежкИ твої стелити… Підтримувати світло у лампад. Щити та каски вірою зміцнити. Тобі – вперед! У мене крик – не йди! Ти – серцем там, я ангелом – з тобою. Із ніжністю коли вертаєш ти - Тобі здаюся віддано, без бою… …Навіщо доля кужіль заплела? Зіткнула тут такі світи незбОрні?... Щоб я об скелю битися могла? Чи скеля щоб схилялася до моря? ********* НОВА РЕДАКЦІЯ Лавинюкова Тетяна, 28.03.2014 - 11:16
Ірина, я не початківець, я знаю це - коли з неба диктують. Тому я в дуже щирому захопленні від того, що Вам ангели (муза: Ей говорю: "Ты ль Данту диктовала страницы Ада?" Отвечает: "Я") передали. Я читала інші Ваші вірші, вони дуже гарні, а цей - шедевр. Заключна кода -
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Красно дякую! Хочу тепер поцікавитися, що ваша Муза надиктувала! Може, на вихідні!
Лавинюкова Тетяна, 26.03.2014 - 17:59
Сьогодні знову читала це - і знову плакала. Скеля і хвиля, хвиля і скеля. Бездоганна техніка, а вірш такий, ніби народився одразу весь цілком, без жодного технічного зусилля, прямо вилився весь з душі. Не знаю, чи зуміла передати своє враження - це щось надсвідоме (тобто Ваш вірш, а не моє враження).
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тетянко, я так і пишу... Тема, або малюнок... Перший рядочок... І потім слова ллються самі... Без зусиль. Спробуйте! Просто відпустити душу... Вона сама підкаже! Гірше з останніми рядками. Тут я закриваю текст і слухаю тишу... Не завжди вдале закінчення. Тому не все виставляю. Чекаю... доки вистоїться... Приблизно так...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так хочеться кохання і миру!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я - с любовью - на своих баррикадах!
Лавинюкова Тетяна, 25.03.2014 - 11:32
Така ніжність серед вогню і диму, така поетична досконалість. Стільки втілено. І багато глибокого змісту, та словам теж, здається, не тісно. (Спориш - споришЕм)
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Все-таки русизми проскакують, як не стараюся!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А там же ще й весілля зіграли!
laura1, 25.03.2014 - 10:42
Майстерний і життєвий вірш. Дуже гарно розкрили стан жіночої душі. Жінка дає життя і ніколи не змириться зі смертю.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, ви точно підмітили. Жінці б тягнутися до життя. Чоловікові - на барикади. Такі різні! Жана Д'арк одна така на століття!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. І ці світи так дивно співіснують...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І незабутні спогади...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Ще довго будемо заглиблюватися у тему Майдану...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такие мы разные... Что нас объединяет? Скалы и море... Вечное противоборство...
Сокольник, 25.03.2014 - 01:20
Класс, Ирэн!!! А у меня в этой теме такое (прямо с боев- "резиновая война") http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475024
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, мне так глубоко, как вам, не прочувствовать. Ирина - это в переводе с греческого МИР. Поэтому война - несколько не моё. Имя Сергей (стар. Сергий) происходит от римского родового имени Сергиус - высокий, высокочтимый, почтенный, ясный. |
|
|