Не знаю, якого вам хреста
Поставити на тій могилі
За ті гріхи, за ті слова
Що ви тут, аспиди, творили.
Не злодії ви тільки, ні
Бо це вже якось можна простити
Й не вбивці ви, але в багні
Засіли такім, що нема де жити.
Бо ви знущались над жінками
І грішно й мовить, що там робили
Та гірше – маленькими дітками
При цьому погралися і вбили.
І мало просто смерті для вас
І мало для вас тяжкого каяння
І тяжко чекати на судний час
Найгірші для вас повинні страждання.
І сльоза тече від злоби цієї
Що є ще вільні і щасливі
Вільні, які так само робили
Та вас очікують ще мстиві.
