Дівчино з півдня,
затьмарила розум ти мій безнадійно...
Очі твої - це зорі мої,
тільки вони , світять для мене в ці дні.
Обійми твої - це сонця вогні,
ніжність й тепло дарують мені.
Посмішка твоя - це Бога дитя,
дарує мені, можливість життя.
Голос твій - це диких бджіл рій,
моїх почутів останній прибій.
У світі смутку й життєвого тління,
для мене існує тільки дівчина з півдня.
