Синє небо й білі хмари
Десь у весняних просторах пливуть.
Жовте сонце й твої чари
Мені спокою зовсім не дають.
Ти у вальсі знову кружляєш,
Ніжно зваблюючи мене,
Ти ж сьогодні добре знаєш,
Як вірно люблю я тебе.
І в твоєму п'янкому полоні
Я немов би сам не свій,
Цілую твої солодкі долоні,
Знаєш, я лиш тільки твій.
Для тебе світи відкриваю,
Для тебе дарую зірки.
Лиш тебе, моя мила, кохаю,
Лиш про тебе всі мої думки...
Валентин Ганжук