Ти мій улюблений хранитель александрійських бібліотек,
Ти єдине джерело усіх можливих віршів....
А я на фоні тебе- архаїзм,я австралопітек,
Навряд чи в тебе колись буде гірший!
А кращий-не знаю,не мені судити,
Я хотів би,щоб в тебе все було якнайкраще...
Поки я й далі буду комусь боліти,
Набридливим зубом-гнилим і пропащим:
Бо що таке спокій?Спокою немає,
Є тільки вічна холодна війна...
Таким як ти ближче до краю,
Таким як я ближче до дна!
Бо спокій мій -квіти в гвинтівках,
Постійний бунт-пікети та протести...
Самотності звичні глибокі криївки,
І корпус тінейджерських текстів!
напевно
спасибі 
Гарненько так... Хоч трішки сумно... 
