«БЕЗ НАЗВАНИЯ»
Из диптиха «Гневные сонеты»
(перевод с украинского
Владимир Туленко)
Кому то жизнь – забава и отрада,
А мир закрыт лишь ширмою окна.
Забота в жизни у него одна
Достать лишь женушке своей помаду.
Он ко всему зубенки щерит радо,
Во всё он верит, осознав сполна,
А думает лишь в тот момент когда,
Кроссворды разгадает и шарады.
Беспечный дурачёк. Себе на радость,
Не зная горя. Ощущай лишь радость.
И череп мыслями давай не наполняй.
Мырлычь ты песенки гуняво под сопилку,
Ешь вдоволь. В праздник попивай горилку.
Одно прошу: «Ты жить нам не мешай!»
Василь Симоненко
(1935 – 1963)
БЕЗ НАЗВИ
З диптиха «Гнівні сонети»
Комусь життя – забави та відради,
А світ закритий ширмою вікна,
Турбота в нього цілий вік одна –
Дістать дружині пудри та помади.
І він до всього шкірить зуби радо,
У все повірив і прийма сповна,
А думати тоді він тільки зна,
Коли відгадує кросворди та шаради.
Безпечний дурнику. Живи собі на втіху,
Не знай ні горя, ні страшного лиха
Думки носить у черепі тугому.
Мугич пісні гугняво під сопілку,
Їж досхочу, на свято пий горілку,
Але хоч жить не заважай нікому.
10.12.1955
