Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Васильєва (Лєгостаєва): Присвячення моєму професору з філології - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ inki, 14.09.2014 - 11:13
после любви...ученичество и дружба...самые красивые явления на земле..как огонь мерцающего костра..запах осеннего дыма и встреча...в каждой минуте которой..можно услышать как плачет маленький бог...от чужой боли..
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже гарно ви сказали! Так і є!
Дар`я-Анастасія Головіна, 14.09.2014 - 10:34
Прочитала і згадались відразу студентські роки В моєму серці теж залишився один чудовий викладач зі сріблом у волоссі ....Хай Бог береже їх усіх.....людяність- це найголовнше знання, думаю цим вони і підкорюють нас, студентів
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, мабуть у кожного в серці залишились теплі спогади про людей,які нам допомагали на нашому шляху становлення особистістю. Шана цим людям!
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Лауро!Він на це заслуговує!
Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, он всегда радуется каждому успеху своих учеников! Дай Бог ему еще здоровья и сил!
|
|
|