Для когось дощ паде і все.
Я ж бачу тисячі краплинок.
Вони і рясно цабанять в вікно,
Стікають цівками, стають рядками намистинок.
Для когось сніг іде і йде.
А я ловлю долонями сніжинок.
Дивись - на твому носі дві, одна на віях,
І вмить - немає й сліду, тільки блиск.
Хтось підбирає капелюха, бо від сонця.
А я візьму долоню до чола, примружуся,
Ловитиму цілунки промінця.
А потім бачитиму в дзеркалі веснянки.
Великий світ, далекі плани -
усе з дрібниць, маленьких тіл.
Але життя - то не дрібниця,
Нехай би кожен все це розумів.
І не пускався в дріб'язкові чвари,
А вірив в краще і кохав-любив!
30 березня 2014