На обличчі застигли минулого миті
Кожна зморшка відверто розповіда
Ти радієш, що діти щасливі і ситі
Ти безмежно сумуєш, як раптом біда
У долонях тримаєш гнучке сьогодення
Маєш право на вибір: робити чи ні
Феєричне життя або сіре будення
Чи потрібно це зараз тобі і мені?
Дуже просто судити, коли все позаду
Хто припав до землі, хто злетів до небес
Той, сміливий, збирав тисячами громаду
Інший був наодинці та й так собі щез
Лише інколи в Бога просиш за себе
Бо майбутнього примхи лякають, як грім
І чекаєш на відповідь з синього неба
І годинник відмотує безліч хвилин
Не чекай на дива, ховаючи душу!
Май надію на завтра, але не барись!
Бога в серці шукай і фортуну не змушуй
Оминати тебе, промерзати наскрізь...
04.12.2012
