Я люблю цих людей, цю країну
Це мое, це не вирвеш з грудей
Ах, які навкруги краєвиди
А жінки - не відірвеш очей
Я горжусь за донецкие степи
За курганы, за скифов, за рать
За просторы, где могут беспечно
Ветры, вольные кони гасать
Аж вподобі гуцульські щедроти
Їх пісні, чарування Карпат
І дуби, що в обійми не вхватиш
Мов історії віхи стирчать
Мне тепло в Севастопольской бухте
Еще памяти жар не остыл
И в соленом, дурманящем бризе
Привкус пороха вечно застыл
Верю я, уже праздник наступит
Всі бажання здійсняться, повір
Если мы, кто мы есть – не забудем
Не відступимось від своїх мрій
Жовтень 2010
Интересное техническое решение - на двух языках. Понравилось. Успехов в поэзии!
