UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Троянда і шипшина **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова, 10.01.2015 - 11:25
не варто закриватися від усього світу, але і душу свою оголяти не варто перед усіма...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Усі жінки, що читали цей вірш такої думки. Мабуть, я все рівно не зможу вас переконати у іншому. То чи варто сперичатися. Хай буде так.Дякую, Любавушка.   
дочка бджоляра, 09.01.2015 - 15:37
Гарно написали,цю тему можна розвивати і розвивати. І кожен для себе свої висновки робить  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть не знаю, що ще добавити.Дякую. Радий, що сподобалось.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую і Вам за щирість.Добраніч.
Андрій Ключ, 08.01.2015 - 23:03
Хіба я писав про «солодке»?Ті, хто закликають до праведного життя, живуть, як грішники. Живуть. А ті, хто щиро повірить у їхні заклики – гинуть. Бо жити по праведному серед переважної більшості людей неможливо. Хіба це справедливо ? Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Можливо не для всіх гірка правда краща за солодку брехню."Чи Ви не читали таке (Не вірте сину людському, а вірте Богу!). "Бо жити по праведному серед переважної більшості людей неможливо." Справа не у тому, що це не можливо, а у тому, що Ви не можете у це повірити, як і в те, що Господь існує. Бо якби вірили, то інакше б і не захотіли жити. Не намагайтесь змінити світ (це марна справа), намагайтесь змінити себе. Хто я Вам, щоб казати, що справедливо, а що ні? Я вибрав свій шлях сам, і закликаю Вас, але Ви самі собі господарь. Тож самі і вирішуйте, що для Вас справедливо, а що ні. Андрій Ключ, 08.01.2015 - 22:20
Я не образився і не мав наміру Вас образити. Можливо не для всіх гірка правда краща за солодку брехню. До речі, на жаль, дуже часто брехня називає себе правдою.Хіба можна повчати тому, чого сам не дотримуєшся, а значить не усвідомлюєш, що це таке. Доречний приклад про жінку, яка віддала УСЕ. Чи багато Ви знаєте попів, які вчинили так само. Повчають то вони по написаному, але їхні повчання пролітають повз вуха, бо люди бачать як і за чий рахунок вони живуть. Де Правда, якщо християни убивають християн на Донбасі. /І я не кажу нічого свого, лишень те що прочитав у Біблії, тож якщо судите мене, судіть і того, хто дав мені знання і язик./ Я нікого не судив, всього лише висловив свою думку. Можливо, Біблію необхідно починати читати із притчі про сіяча. Щиро бажаю вам не розчаруватись. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не розумію, друже, Ви хочете зрозуміти, чи хочете переконати?Якщо хочете зрозуміти, то достатньо замислитись. Якщо переконати, то кого себе чи мене? Якщо себе, то не має сенсу себе переконувати, важливіше зрозуміти, з якої причини ви хочте себе переконати. Якщо мене, то також немає сенсу, бо я вже замислився над Вашими словами і зробив певний висновок. Якщо Вам до смаку "солодке", то хто я такий щоб Вас судити? Скажіть, друже, Ви в дитинстві помилялись? Думаю, як і всі ми. Але чи вчите своїх дітей робити так само як і Ви, чи інакше? Не всякий, хто одягає рясу, є слугою Божою, як і не всякий, хто називає себе христіанином, є таким. Господь не по званню бере до раю, а по справах і тому, що у душі. Чи Ви цього не читали у Біблії? І я Вас не судитиму, хай Господь Вам допоможе знайти Істину. Як Господь написав, так і має читатися. Кожному своє місце. Дякую за побажання, хай так і буде. До речі, як Ви гадаєте для чого Господь дав людям покаяння, чи не для того, щоб грішник міг очиститись від гріха? Можете не відповідати, це реторичне запитання. Дякую терпіння. Андрій Ключ, 08.01.2015 - 20:54
/по іншому не можна прочитати/Якщо у кожного свій шлях, то для кожної «троянди» слід читати по іншому. Крім того, вважаю, що на вживання деяких слів потрібно мати моральне право, аби не знецінювати їх величну суть. Коли я заходжу у магазин і бачу там фото дитини якій потрібна операція, серце кров’ю обливається, але кладу у скриньку невелику суму сподіваючись, що таких внесків буде достатньо, аби допомогти. Але я не продав якийсь там гребаний будинок з усім майном, аби врятувати дитині життя; вона ж невинна, що у батьків немає грошей на операцію. Тому я не вважаю себе праведним. Високопарна ж риторика не підкріплена особистим прикладом має лише зворотній ефект. ТІЛЬКИ праведні мають право повчати праведності і застерігати від гріха. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви безумовно можете читати як Вам заманеться, але від того зміст, який я закладав у свій твір не змінеться. Бо брехня не змінює правду.Що ж Ви праві, я не праведник, більш того, я більш грішний за Вас. Але якщо грішникам, як Ви кажете не можна повчати праведності і закликати до правельних вчинків, то скажіть це Савлу (Павлу), і багатьом іншим, бо Господь сказав (не кажіть, що ви не маєте гріха, бо немає безгрішних перед Богом). І я не кажу нічого свого, лишень те що прочитав у Біблії, тож якщо судте мене, судіть і того, хто дав мені знанні і язик. На рахунок пожертв. Хто достоєн у малому, той буде достоєн і у великому. Пригадайте пожертву бідної жінки у храмі. Вона поклала найменшу суму, а Господь сказав, що вона поклала більше за всіх. Бо не грошима Господь міряє наші душі. І до речі, я Вас не силую і не закликаю Вас обрати мій шлях, я написав вірш конкретній людині, коментарем на конкретний твір. І якщо хтось і має моральне право мене судити, так це ця людина. То ж вибачте, що мої заклики до Бога так Вас образили. Андрій Ключ, 08.01.2015 - 16:39
Щоб там не радили «Шипшини» - кожен обирає свій шлях. Найголовніше, мабуть, не жалкувати потім з власного вибору. Бо «Сама від себе відреклась безвинно» можливо було б прочитати і по іншому – сама для себе, відреклась від суєти. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, Андрію, по іншому не можна прочитати. Ви плутаєте праведне з грішним. Зректися праведності не те саме, що зректися гріха. Вірш, про те, що людина боячись страждань ховає своє світло від людей, а не відрікається від суєти. Це п"єси із різних опер.На рахунок "Кожен обирає свій шлях", то Ви праві. Я і не нав"язую комусь свій шлях, я лишень застерігаю, що вибір зроблений невірно. А Вам вирішувати слухати мене, чи ні. Дякую за увагу.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щож, Надія, якщо Ви зуміли знайти у цих словах мудрість, я дуже радий.Щиро дякую Вам. 
A.Kar-Te, 08.01.2015 - 13:29
Если ты красив( я имею ввиду истинную красоту), то красота эта тебе дана не для того, чтобы ее прятать. Но и защищать нужно от "жуков"  , иначе никак. Тут вопрос вот в чем - не каждый недруг является таковым. Не всегда перед недругом нужно закрыться, ибо, прикоснувшись к красоте некоторые ставятся тоже красивы. Это как в медицине - все индивидуально. Ну.., это по одному пункту. Я думаю, что достаточно 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оля, давай по порядку.1. Речь идет не о телесной красоте, а о душевной. (Я просто уточняю). 2. Господь, как образец и Учитель, не прятал свою красоту от людей, а наоборот нес ее нам. (Никто не зажигает свечу, что бы спрятать, а ставит на видное место, что бы всем светила), (вспомни и притчу о "минах", Господь дал нам, что бы мы пускали в оборот то что имеем, и вспомни что произошло с тем, который прятал свою "мину" от оборота). 3. Однако Господь сказал (Не кидайте жемчуга свои псам и свиньям, иначе и жемчуга попрут и вас затопчут), а так же (Будьте просты как голуби, но умны как змии). Теперь подытожу сказанное. Свет, который Господь дал человеку, человек должен нести людям, а не прятать его. Но, если видишь, что человек зол и душа его черна, оставь его и молча отойди, не спорь, не настаивай. Давай тем, кто хочет взять, а тем, кто не хочет брать, бессмысленно и давать. A.Kar-Te, 08.01.2015 - 12:57
Сережа, моё отношение к изложенному где-то посредине. А у вас обоих крайности Но стихи прекрасны!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Два стула были у попа,Богатство, слава - нищета, Но поп сказал в себе: Фигня, Ведь правда посреди всегда! Уселся поп на два пенька, Но провалился. Вот беда!
A.Kar-Te, 08.01.2015 - 12:56
Сережа,  я ваще-то все поняла  И под "цвести во всей своей красе" подразумеваю очень многое
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да?  Ну, раз все понятненько, тоды лады Аби як то кажуть, на пользу.
A.Kar-Te, 08.01.2015 - 12:38
Плохой результат тоже результат. Выводы сделаны Главное - вовремя их сделать. В следующем году роза расцветет во всей своей красе.  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах, Оля, Оля. Неужели ты не привыкла, что мои стихи по мотивам тесно связаны со стихом автора. Тема намного глубже. Вопрос не только в том, что розочка ошиблась и необходимо просто сделать верный вывод (хотя это так), но проблема в том, что мы часто принимаем старость за мудрость, красивые и замысловатые слова за скрытую истину, и тем губим себя. Мы боимся боли, которую нам приносит жизнь (правда) и предпочитаем страданиям (которые нужны для того, что бы мотивировать нас к верным изменениям в душе) приятную для сердца ложь, предпочитаем спрятаться или отректись от того света, который так ненавистен "жукам".Но, все же я благодарен тебе за отзыв, иначе я бы не смог пояснить свой мотив. Самое нерациональное это молчание (я собираюсь написать соответствующую статью ). Спасибо, Оля. Ах, Оля, Оля. Как же ты хвалишь и мой стих и притчу автора? Ведь мой стих опровергает мудрость притчи автора. Мудрость не может быть и там, и там. Либо одно верное, либо иное. Тебе придется сделать выбор. 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
