Ранок щебетом проллявся,
Він з землею привітався.
І побіг селом дворами,
Наче сходинками гами.
Заглянув на річку й поле,
Небо світиться прозоро.
Ліс дрімотно ще б поспав,
Та навкруг і шум і гам.
Соловей з любові п’яний,
Вже виспівує коханій.
А зозуля десь у лузі
Щиро зичить років друзям.
А мале курча з-під квочки
Витріщило на світ очка.
Півень зранку будить нас:
– До роботи уже час!
Мостить ластівка гніздечко
На причілку недалечко.
Сонечко все вище й вище,
Чайник весело вже свище:
– Хто не встав іще – вставай!
Бо холоне в мені чай!
Лінтюхів не любить літо.
І за лінь їх буде бито.
Громом висварить їх небо:
нам лінивих тут не треба.
Літній день весь рік годує,
Хліба вдосталь заготує.
Щедра й осінь буде хай
На високий урожай.
Осінь славиться дожинком,
а зима ще й відпочинком.
Літній ранок не проспи,
За короткий сон прости.
