Світ сприймати, повітря на повну вдихаючи
Плескотом, плескотом рук зустрічаючи
Вже час підкорився вже час не пручається,
Й вино зеленіє у келиху граючи.
А в кожному присудку хтось засуджує,
А кожним прикметником хтось розгадує,
Хтось з надр підсвідомості щось вивуджує,
І падає в неї не виринаючи.
А світ многогранний до неосяжності,
Глибокий, широкий, іще неходжений,
І в ньому густіють вогкі туманності,
І в ньому хтось мертвий, а хтось народжений,
А в ньому хтось бачить, а хтось засліплений,
Ростуть едельвейси й звичайні дзвоники,
І кожен з нас дещо інакше зліплений,
Шукають всі різне та всі паломники.
