Душа ридала як скрипка.
Коли я сьогодні побачив,
З цигаркою поміж пальців...
І дим той багато зазначив.
Твої проблеми я не знаю,
Тому жорстоко не судитиму.
Уявлення про тебе ще не маю,
Тому й образи не триматиму.
Я тебе частенько бачив
Ти завжди веселою була...
та цікаво дуже через, що
таку шкідливу звичку здобула.
Ти мовчки споглядала в небо
Із думкою "для чого я жила"
Або лиш думала про самогубство.
Та думку "буду жити" прийняла.
А я спокійно, ніби і не бачив
Пройшов мимо тебе і не побачив.
Здивовано на мене подивилась...
І я байдужістю за це віддячив.