|
/Єдиний репчик, який і на реп мало схожий./
I.
Як можна тебе не назвати найкращим другом?
Цього не можу зробити, це було б найбільшою брехнею.
Скільки раз ми не сварились, знали – помиримося згодом.
З дитинства росли разом, стали ми Братвою.
Наша дружба являється найміцнішим зв’язком,
Тягнеться зв’язок з глибин душі й років малих.
Вважаю тебе своїм братом,
Ще й братів пошукати треба таких.
Така наївність плететься в голові,
Так смішно, якось це навіть не по-пацанськи.
Та не по-братськи забувати поняття основні,
І не соромно не забувати, як малими гралися в цацьки.
Адже все було поступово,
З тобою ставав я собою.
Як не бувало хреново,
Нам усе було рівно, єднались одною землею.
Це слова не одних поетів, класиків, патріотів і співаків,
Може, заради тебе їх копіюю, або унаслідував їхній дух,
Але не прийняти тих слів – це шлях слабаків!
Ми тут зараз, і поки наш вік ще не вщух!
Ми сунемо з тобою курсом прямим,
Сліпо, як дурні, йдемо ламати стіни,
Ніхто не буде самотнім, нас не поплутають з кожним,
На нас усіх гуртом чекають зміни.
Ми зустрінемо долю відкритими очима,
Ми у світі ще ніхто поки що,
У нас нема нічого, і де крута машина?
Ми не Братва з боєвика якогось, ну і що?
Головне - це наша гідність,
Буде ще усе в нас, де ваша бадьорість?
Гуляти, спати і байдики бити давно вже був останній раз!
А тепер - нумо гори рвати!
Повагу й славу нашу братську здобувати!
Приспів:
Ну ж бо, брате! Треба брати щастя за живе!
В голові своїй поритись, добре переосмислити себе і свої дії,
Вирвати з себе все, що тебе зсередини жере!
Це такий був відступ, а може у майбутнє вступ.
І я думаю ти здогадався, що хотів оце я сказати -
Май чіткий напрям і рішуче здійснюй поступ!
Завжди будемо поруч, на нас можеш покластись,
Не полінися братів покликати на поміч у важку хвилину.
Бажання і сподівання в мене одне – будемо завжди Братвою зватись!
Окрім того, буде і щастя і сім’я і станеш спецом у своєму спрямуванню!!
II.
Ми змінимо усе на краще у стократ,
Разом ми сила невмируща, невгасима!
Як вогонь, горить дух дружби! Цього не пояснив би сам Сократ!
Ніяк ця матерія незрима,
Ти розумієш і не дивуєшся, що мене вже понесло!
Ти знаєш, що це треба пережити, відчути і
завжди в серці нести відчуття, відчуття!!
Дружби, братства, вірності і честі нестимемо пост чесно!
Звертатись до основ моралі це наше зобов’язання, таке наше життя!
Ну куди вже ж нам без цього?
Забувати не можна хто з нами був, бути йому вдячним і мати повагу,
Це залишає з нами те, що маєм у собі живого!
Почасти це пробуджує й відвагу!
Жити краще правильно, по правилах!
Але - без заборон!
І може, наші імена знатимуть століттями по усіх-усюдах!
Ніхто не любить перепон,
Разом легше буде їх перейти,
Це пам’ятай і не здумай просто перешкоду обійти!
Нас не забувай і ми не забудемо тебе!
Та це брехня: щоб не сталось пам’ятатимемо!
Навіть коли якась дурь тебе поведе!
З омани тусклих думок визволимо!
Зима 2012.
ID:
577059
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 25.04.2015 21:19:11
© дата внесення змiн: 14.02.2016 16:49:05
автор: Dingo Барський
Вкажіть причину вашої скарги
|
